Сихівський район м. Львова. ДНЗ № 179








Сторінка логопеда

« Розум дитини знаходиться на кінчиках її пальців»   

                                                                                                                                         В.А. Сухомлинський 

Кінезіологічні вправи - гімнастика для мозку

Для успішного навчання й розвитку дитини в школі однією з головних  умов є повноцінний розвиток  міжпівкульної  взаємодії.  Цьому  сприяють кінезіологічні вправи. 

 

1.     Вправа «Кнопка мозку»  Однією рукою легко масажуємо по черзі заглиблення між першими й другими ребрами в зоні ліворуч і праворуч. Друга рука знаходиться на пупку, що дозволяє зосередити увагу на центрі ваги тіла. 5 -7 хв. вправ на день підвищує рівень розумової енергії.

 

2.     Вправа «Танок»  Ліву руку  стисніть  у кулак, великий палець відставте в бік, кулак розверніть пальцями до себе. Правою рукою прямою долонею в горизонтальному положенні доторкніться до мізинця лівої. Після цього одночасно змініть положення правої на лівої рук. Досягайте високої швидкості зміни положень.

 

3.     Вправа «Вухо – ніс» Лівою рукою беремося за кінчик носа, а правою – за протилежне вухо. Відпускаємо одночасно вухо і ніс, плескаємо в долоні, змінюємо положення рук.

 

4.     Вправа «Кулак – долоня – ребро» Послідовна зміна положення рук: кулак, долоня, ребро. Спочатку виконуємо правою рукою, потім – лівою, а після цього – двома руками разом.

 

5.     Вправа «Колечко» Почергово й  щонайшвидше перебираємо пальцями рук,  з’єднуючи в кільце з великим пальцем, послідовно з указівного до мізинця.

 

6.     Вправа «Окуляри»  Великим і вказівним пальцями двох рук  прикласти колечко  до очей, всі інші – підняти догори.

 

7.     Вправа «Бетмен» Великим і вказівним пальцями двох рук прикласти колечко до очей, всі інші пальці – опустити донизу.

 

8.     Вправа «Будинок – їжак – замок»

 

Ці заняття перш за все мають бути цікавими для дитини. Отримуйте задоволення разом! Це не тільки корисно, але й весело!

 

Шановні батьки! До Вашої уваги надаємо відео інтегрованого логопедичного заняття диференціації звуків [Л] - [Р] у поєднанні з логоритмікою за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=Wc-0eZj24RM

Основні структурні компоненти професійної діяльності вчителя-логопеда

  1. Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення).
  2. Складнання індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною дитиною
  3. Визначення доцільних форм взаємодії з дтитиною, видів корекційно-розвивальної роботи.
  4. Корекційна робота з виправлення порушень усного та писемного мовлення.
  5. Надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родини до активної практичної співпраці.
  6. Співпраця із практичним психологом, вихователем щодо корегування педагогічного , корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення.
  7. Аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання звітів.
  8. Участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.
  9. Пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю.

 

 

Вікові характеристики мовленнєвого розвитку

 

Перший рік життя.

1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослго. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віз’являються перші слова.


Другий рік життя.


Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.


Третій рік життя.

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

/Files/images/tiger-1357766071.png


Четвертий рік життя.

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.


П’ятий рік життя.

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”).


Шостий рік життя.

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

 

 

/Files/detia-358.gif

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови
/Files/images/3cba5198e49735db79044e0452a561f7.gif

Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ

ЗВУКИ МОВИ

Від 1 до 2 років

А, О, Е, М, П, Б

Від 2 до 3 років

У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й

Від 3 до 4 років

С, З, Ц

Від 4 до 5 років

Ш, Ж, Ч, Щ

Від 5 до 6 років

Л, Р

/Files/images/cont.gif

КОЛИ СЛІД ЗВЕРНУТИСЬ ДО ЛОГОПЕДА

/Files/images/tiger-1313075477.gif

Всі прекрасно знають про те, що деякі діти починають ходити і говорити раніше, ніж інші, і звичайно це нікого не хвилює, а медицина це вважає нормальним явищем .У зворотному випадку, якщо по досягненню дворічного віку дитині важко розмовляти, або він не розуміє розмови, або ковтає звуки, або додає інші - це ознака порушення розвитку або захворювання. В цей момент треба без зволікання звернутися до фахівця в області логопедії для необхідної терапії. Логопед зможе визначити, чи йде мова про. деякої затримки в розвитку дитини або існують розлади, які вимагають спеціалізованої допомоги. Логопедія - це дисципліна, яка охоплює вивчення, профілактику, діагностику, контроль та лікування розладів мови і спілкування. Розлади мовлення можуть бути різними і їх багато :затримка в розвитку мови, дислалія - відсутність вміння правильно вимовляти звуки, відповідні віком, дислексія - часткове або повне відсутність розуміння мови, дісфемія (заїкання), діслозія - труднощі у вимові звуків у зв'язку з анатомічними дефектами мовного апарату, а також порушення мови у психічних хворих і аутистів. Причини порушення мови можуть бути найрізноманітнішими: втрата слуху, неврологічні порушення, пошкодження головного мозку, розумова відсталість, анатомічні дефекти губ, неба, ротової порожнини, перевантаження голосових зв'язок і ін . Встановити наявність порушень мови потрібно якомога раніше. Це дозволити провести ранню діагностику причин, що обов'язково позитивно позначиться на можливості його одужання і корекції мовлення.

Підставою для відвідування логопеда є неправильна вимова звуків.
Свистячі: С,З,Ц – малюк повинен чітко вимовляти до кінця 3 р. життя. 
Шиплячі і сонорні : Ш,Ч,Ж,Л,Р, до кінця 5 р. життя.
Якщо ви помітили помилки і вас тривожить мова вашої дитини зверніться до логопеда за консультацією і невідкладно, чим довше малюк буде карта вити і шепелявити, тим міцніше закріпиться у нього неправильна вимова і тим важче буде в майбутньому виправити дефект.